Хто сказав, що так просто тут все на Землі?
Бо не дивним є те, що ми бачим насправді
День за днем проминає і ночі ясні
Пролітають за мить і ніщо не завадить...
Хто сказав, що вже пізно, що час вже пройшов!
Що закрились ворота до щастя усюди...
Це - омана, це - жарт, так сказав пустослов,
А насправді ми бачим - прекрасні є люди.
Бог створив нас такими як є,і це так!
Добрих діл щоб робили і ближніх любили.
У словах, у думках і в поступках отак,
Згідно волі Його щоб чинили...
Хто сказав, що не можна спастись,
І закрилася до Неба дорога.
Гей ти, Друже,мабуть помиливсь,
Де ж то ділась Христа перемога.
Озирнись навкруги: що вже Бог тобі дав?
Що ти мало помалу не ціниш?
Ніби в тебе вже хтось теє вкрав,
Але ж це дійсно є, чом не віриш?
Не торгуйсь на базарі за душу свою:
"Хто б це дав враз найбільшою ціну?"
Вже ціна та відома - то жертва Христа,
Він чекає на твою лиш віру...
Ухопись за Ісуса та правду чини,
Здай на Нього свою ти надію!
І тоді - що Спаситель довірив тобі,
Те здійсниться і збудуться мрії...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Нок (Как маленький безродный песик с лихвой отплатил своему спасителю) - Сергей Сгибнев Нок – это короткое имя маленького кудлатого песика. Родившийся, как и тысячи подобных ему дворняжек, в условиях, «приближенных к боевым», Нок по счастливой случайности обрел свою семью, и долгие годы был в ней всеобщим любимцем. Нок – всего лишь маленькая собачка, но вся его богатая на приключения жизнь, может послужить неплохим примером для многих больших людей.
Этот рассказ по сути самостоятельное произведение, но логично связан с рассказами *Шаровая мельница* и *Отряд особого благословения*.
И еще. Все, что здесь написано - правда.
Автор будет искренне признателен за ваши рекомендации и подсказки.
