Я дякую, Ісус, що Ти воскрес,
Що Ти для мене милість посилаєш,
Що за Собою кожен день ведеш,
Й мені Себе все більше відкриваєш.
З Тобою, Господи, усім хочу ділитись,
З Тобою, Господи, завсіди хочу жить.
Для Тебе, Господи, так хочу я трудитись,
Й в житті оцім з Тобою скрізь спішить.
Не досконала я, і часом так слабенька,
Не завжди сил стає усіх любить,
Та вірю, вірю – йду я не саменька,
І віра в Тебе, Господи, кріпить.
Ти знаєш, Отче, поривання серця,
Ти знаєш в чім є спрага до життя,
Мені Ти треба, як вода в озерця,
Без Тебе не існує майбуття.
Навчи мене характеру Ісуса,
О, Боже мій, навчи мене, навчи.
Я прагну Тебе, в Тебе я учуся,
У пориванні, Боже, прошу піддержи.
Нехай, Ісусе, серце не змовкає,
Коли десь поряд грішник прошагне,
Нехай про Тебе спрагнений пізнає,
Твоя любов його хай пригорне.
Живи в мені, мій Таточку, благаю,
Не дай мені, Ісусе, знемогтись.
І десь в душі Твій голос я чуваю:
«Устань, дитино, віруй, підбодрись.»
05/2013
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Теология : Дневник по посланию к Филиппийцам - Николай Погребняк Сия книга Сия книга не является ни теологическим исследованием, ни сборником проповедей – это дневник. Послание к Филиппийцам преисполнено радостью Апостола Павла, что верующие из этого города, проходя через испытания и гонения, не ожесточились и не отчаялись, а по-прежнему пребывают в любви и сострадании к ближним. Ещё Павел поделился надеждой на освобождение из Римского заключения и возможное скорое свидание с ними. Поэтому послание по своему тону больше похоже на дружеское письмо, чем на духовное назидание.
